Меню сайта
Категории раздела
| Мои статьи [4] |
Мини-чат
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Друзья сайта
| Главная » Статьи » Мои статьи |
Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
| Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві. Слово «філософія» давно увійшло до нашого буденного мовлення. Філософією нині називають не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й загальнотеоретичні засади та сукупність принципів будь-якої діяльності — наприклад: «філософія рекламної кампанії», «філософія управління підприємством», «моя життєва філософія» і т. п. Тодішня філософія включала в себе інші науки і поділялась на такі розділи: 1. Раціональна філософія — логіка — наука про правильне мислення, яка вчила керувати діями розуму. 2. Моральна філософія — наука про правильні вчинки, яка поділялась на монастику, тобто етику — науку про управління діями окремої людини, економіку — науку про управління господарством, політику — науку про управління державою. 3. Натуральна філософія — наука про природу речей, що поділялась на фізику — науку про якісну природу матеріальних речей, математику — науку про кількісну природу матеріальних речей та метафізику — науку про нематеріальні речі. Сьогодні філософія, як навчальна дисципліна, покликана прищепити студентові вузу: а) здатність до проблематизації — уміння ставити питання, розглядати парадокси, альтернативи, протиріччя; б) здатність давати визначення — переходити від семантичного до концептуального аналізу понять; в) здатність формулювати, впорядковувати, послідовно аналізувати свої думки. Виходячи із значення, яке має філософія як наука в житті та діяльності людини, поряд з методологічною можна виділити такі її найважливіші функції: а) світоглядну — філософія дає змогу людині осмислити проблеми сенсу людського життя: чому і для чого живе людина? Яке її місце та призначення в світі? і т. ін.; б) аксіологічну — філософія дає змогу людині осмислити природу та значення власних життєвих цінностей. Можна виділити такі форми освоєння світу людиною: а) практична діяльність — полягає в безпосередньому перетворенні предметів матеріального світу, внаслідок чого створюється навколишнє середовище, придатне для життя людини, прикладом чого може служити сучасна цивілізація; б) практично-духовна діяльність — полягає в такому перетворенні дійсності в уявленні людини, внаслідок якого створюється суб'єктивне бачення світу, світу для людини; в) теоретична діяльність — полягає в такому перетворенні дійсності в уявленні людини, внаслідок якого створюється об'єктивне бачення світу, світу незалежно від людини. Світогляд — це система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу та до самої себе. За способом розуміння людиною свого місця в світі можна виділити кілька основних типів світогляду: 1. Міфологічний світогляд — це результат практично-духовної діяльності людини. У міфологічному світогляді людина не відокремлює себе від речей природного світу, а окрема людина не відокремлює себе від суспільства в цілому. 2. Науковий світогляд є теоретичною формою ставлення до світу. Світ у ньому об'єктивно розглядається таким яким він є незалежно від людини, а людина вбачається в ньому тільки частиною світу — природи чи суспільства. Таким чином, наука неспроможна подолати світоглядну дисгармонію — досягнути єдності людини зі світом. Цю функцію виконують мистецтво, релігія та філософія. 3. Мистецький світогляд дає суб'єктивний образ світу, в якому художник дося-гає гармонії зі світом, тому навіть сучасне художнє бачення світу близьке до міфологічного. 4. Релігійний світогляд чітко поділяє світ та людину, природне та надприродне, земне та потойбічне. Людина, створена за образом та подобою Бога, займає головне, центральне місце у створеному Богом світі. 5. Філософія є теоретичною формою ставлення людини до світу. Порівняно з наукою її особливість полягає в тому, що вона дає змогу об'єктивно, в теоретичній формі осмислити світ як світ людини, розглянути місце і становище людини у світі, її смисложиттєві проблеми. Фундатором європейської філософської традиції є давньогрецький мислитель Сократ (470—399рр. до н. є. Сократ дав поштовх розвиткові трьох основних дисциплін: а) гносеології — теорії пізнання, вченню про те, що таке істинне знання і які шляхи його досягнення; б) етиці — вченню про те, що таке добро і зло, і як людина повинна оцінювати свої вчинки; в) естетиці — вченню про прекрасне. Основне питання філософії має різне вирішення: матеріалістичне, ідеалістичне, моністичне, дуалістичне, плюралістичне. Послідовний матеріалізм доводить, що світ в принципі можна пізнати. Найвищим критерієм і гарантом цього є практика. Об'єктивні ідеалісти зосереджують увагу на пізнанні людської свідомості через пізнання відчуттів, понять тощо. Основне питання філософії наголошує, що всі явища світу умовно поділяються на дві основні сфери — матеріальну і духовну. Якщо матеріалізм та ідеалізм виражають два протилежні підходи до розуміння природи світу і людської сутності, то не менш важливим питанням філософського світогляду є питання про те, в якому стані перебуває світ, чи розвивається він і людська сутність, чи вони незмінні. Це питання про рух і розвиток. Залежно від розв'язання цього питання виникають також дві протилежні концепції — діалектика, як вчення про розвиток, і метафізика, яка заперечує або спотворює розвиток. Основні функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, логічна, критична, практично-перетворювальна та ін. Філософський словник до теми: світогляд, філософія, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, метод, діалектика, метафізика, гносеологія, методологія, теорія. | |
| Просмотров: 3996 | Комментарии: 2 | |
| Всего комментариев: 2 | ||||||||||||||||||||||||||
Добавить комментарий
| ||||||||||||||||||||||||||
